У суботу 5-ї седмиці Великого посту свята Церква урочисто виголошує молебний спів акафісту або, інакше кажучи, подячної похвали Пресвятій Богородиці.
Це свято встановлене в IX столітті за неодноразове позбавлення Константинополя від навали ворогів заступництвом Пресвятої Богородиці.
Саме в цей день отець Василій служив Божественну літургію в Свято-Успенському храмі села Вечірки, який входить до Свято-Троїцької релігійної общини.
Після читання Євангелії в своїй проповіді настоятель сказав такі слова: "Дні Великого посту - це той час, коли ми більше приділяємо уваги нішій душі, а менше плоті. Найбільші страсті наші - це їжа та напої. Бог від нас вимагає не їсти те, що подобається для того, щоб унічижить свою плоть і возвисить дух, тобто думать про душу, гріхи, сокрушеніє в гріхах. Якщо ми це будемо робити, то нашаму іскусителю це не сподобається. Він бореться за місце своє, чесно бореться. Він сильний там, де ми слабкі. І, коли ми відчуваємо, що нас перемагають - не впадайте у відчай, звертайтесь до Бога, не з’ясовуйте відносин: хто правий, а хто винний, славте Бога, змиряйтесь, терпіть, думайте про взаєморозуміння, всепрощення. Це такі моменти нашого життя православного, проти яких жоден біс не встоїть.
Ще раз згадаю, що ми сьогодні славимо Богородицю, заступницю роду людського, і нас з Вами перед Богом і, щоб з нами не було, ми зі сльозами відкриваємо свою душу перед Богородицею, це однаково що перед Богом".
