????? - ???????? ????. ??????? ?????

 

 

В ніч з 19 на 20 квітня протоієрей Василій в Свято-Троїцькому храмі очолив Пасхальне Богослужіння - Хресний хід, Пасхальну заутріню і Божественну Літургію. За Великоднім Богослужінням молилося багато православних місцевих жителів та гостей селища.

Невід'ємною частиною Великоднього богослужіння в нашому храмі стало прибуття до обителі Благодатного Вогню. Благодатний Вогонь, який символізує нерукотворне світло Воскресіння Христового, про яке говорив ще апостол Петро, зійшов у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі 19 квітня. Вогонь з'явився за молитвами про дарування дива Патріарха Єрусалимського Феофіла III і тисяч паломників, що заповнили у Велику Суботу, напередодні Великодня храм Гробу Господнього, площу перед ним і прилеглі вулиці.

Під спів стіхіра "Воскресение Твое, Христе Спасе» навколо храму був здійснений Хресний хід. Хресний хід, символізує хід жінок-мироносиць до гробу Господнього. Таким чином, у Великодньому богослужінні ми стаємо учасниками подій, описаних в Євангелії: «Когда настал вечер (после распятия и смерти Иисуса Христа на Голгофе), пришел богатый человек из Аримафеи, именем Иосиф, который также учился у Иисуса; он, придя к Пилату, просил тела Иисусова. Тогда Пилат приказал отдать тело; и, взяв тело, Иосиф обвил его чистою плащаницею и положил его в новом своем гробе, который высек он в скале; и, привалив большой камень к двери гроба, удалился».

По закінченню богослужіння протоієрей Василій освятив паски і крашанки, принесені прихожанами.

 

 

 

Христос Воскрес! - Воістину Воскрес!

 

  Христос воскресе! Возлюбленные о Господе братья и сестры! Мы вошли в радость Светлого Христова Воскресения. Звон церковных колоколов возвестил миру о Воскресшем Спасителе. Мы снова переживаем то ликование, которое ученики Христовы испытали, узнав о восставшем из мертвых Господе.  «Ты поверил, потому что увидел Меня; блаженны невидевшие и уверовавшие» (Иоан.20:29) – так сказал Спаситель Фоме. Мы блаженны, потому что веруем, и вера эта запечатлевает в наших любящих сердцах образ Того, Кто и есть сама Любовь. Вот почему и праздник этот особый. По словам Святителя Григория Богослова, Пасха «…настолько превосходит все торжества, не только человеческие и земные, но даже Христовы и для Христа совершаемые, насколько солнце превосходит звезды».

Мы провели в посте и молитве Великую Четыредесятницу. Это время, когда Церковь Христова дала нам возможность  остановиться и заглянуть в глубокую бездну своей греховности. Только тот, кто встал на путь покаяния, знает, как сильны человеческие страсти. Это приводит к пониманию того, что грех – это больше, чем проступок или нарушение закона. Грех – это сознательный уход во тьму от сияния Славы Господней. Грех – это болезнь к смерти.  От этого ужаса нас может спасти только сама Жизнь, отданная за человечество на Голгофе. Апостол Иоанн Богослов выражает эту истину в простых словах: «Имеющий Сына Божия имеет жизнь; не имеющий Сына Божия не имеет жизни» (1Иоан.5:12). Пасха Христова – это праздник победы над грехом, а значит, и нет более жизнеутверждающего события.

В этот великий, радостный день христианин чувствует, как воскресает, возвращается к новой жизни его душа. Это воскресение возможно лишь как обращенность души к ближнему. Человек, замкнувшийся в себе, не способен на духовную жизнь. Ведь любовь к Богу и ближнему «…есть больше всех всесожжений и жертв» (Мар.12:33). «Приидите, радостию друг друга обымем» - призывает нас Церковь во время пасхального богослужения. Как не хватает нам сегодня способности радостного восприятия друг друга! Из той сложнейшей ситуации, в которой оказалась сегодня наша страна, выход один: взаимное примирение и прощение. И мы верим, что это произойдет. «Невозможное человекам возможно Богу (Лук.18:27).

Дорогие братья и сестры! Позвольте поздравить вас со Светлым Христовым Воскресением! Пусть Господь благословит вас добрым здравием, успехом в благих начинаниях и миром!

 

   У 1926 році в місті Чигирині в Свято - Троїцькому жіночому монастирі місцевими "активістами" організації «Безбожник» був влаштований звірячий самосуд над ігуменею монастиря Рафаїлою ( Тартацькою ) 49-ти років.
  Вночі вони прив'язали матінку до дерева і підпалили, вимагаючи, щоб вона віддала церковне начиння.
  Монахині монастиря вийшли на вулицю з іконою Божої Матері "Неопалима Купина " і на колінах почали молитись, і пішов сильний дощ, який погасив полум’я. Тоді матінку зв'язали, поклали на віз і вивезли на бойню.  Шестеро людей поглумилися над нею: вирвали щелепу , переламали руки, ноги, пробили голову, покололи всю палицями і закопали в землю ще живе тіло. Одна з послушниць монастиря «відкопала понівечене і закривавлене тіло мучениці. Матушка ще недовго дихала ... »
 
   Слава про чудеса за молитвами до преподобномучениці  розходиться по всьому православному світу. Відомі випадки зцілення від наркоманії, від головного і зубного болю, різних травм голови, рук і ніг, за молитвами до матінки люди знаходять роботу і житло, допомагає матушка водіям, подорожуючим, бездомним.
Преподобномучениці ігумені Рафаїі треба молитися в першу чергу том, хто падає під вагою свого Хреста. Молитися про те, щоб донести навіть найважчий Хрест - до кінця.